Портфоліо
Керівник гуртків інформатики
Освіта: вища, Тернопільський технічний університет ім.І.Пулюя, 2006р.
Спеціальність: інформаційні управляючі системи та технології
Кваліфікація: інженер комп’ютерних систем
Педагогічний стаж: 13 років
Освіта: вища, Тернопільський технічний університет ім.І.Пулюя, 2006р.
Спеціальність: інформаційні управляючі системи та технології
Кваліфікація: інженер комп’ютерних систем
Педагогічний стаж: 13 років
«Гарний лише той учитель,
у якому ще не вмер учень»
Головними завданнями сучасної освіти є формування творчого
інтелектуального потенціалу, загального культурного рівня учнів, формування
особистості, яка має змогу само пізнаватися, само розвиватися, самовизначатися.
Головною метою гуртків інформатики є навчання учнів роботі на комп’ютері, а
саме використання його як засобу для розвитку учня. Варто розглядати комп’ютер
як об’єкт, за допомогою якого можна розв’язувати задачі, а також отримувати нові знання. Форми
і методи організації процесу навчання для досягнення поставленої мети є
різноманітними. Можливість представляти інформацію у вигляді презентацій,
слайд-шоу це педагогічне чудо освітнього процесу. Дійсно, за допомогою них
можна просто та наочно представити свій виступ на уроці, конференції або
методичній нараді. Можна додати у свої роботи схеми, графіки, цифрові фото або
просто від скановані ілюстрації. Особливе значення ці можливості мають у
проектній та дослідній діяльності учнів.
Застосування сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі дає можливість використовувати в педагогічній практиці психолого-педагогічні розробки, які дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, реалізовують ідеї розвивального навчання. Можливості комп’ютерних технологій як інструмента людської діяльності і принципово нового засобу навчання призвело до появи нових методів та організаційних форм навчання та їх найбільш швидкого впровадження їх в начальний процес.
Основним завданням використання інформаційних технологій є розширення інтелектуальних можливостей людини. На сьогодні змінюється саме поняття навчання: засвоєння знань поступається вмінню використовувати інформацію, отримувати її за допомогою комп’ютера.
В якості робочого засобу комп’ютер застосовується вже давно і визнаний суспільством як необхідність. У сфері освіти комп’ютер займає міцні позиції. Ідея використовувати комп’ютери в навчанні дітей належить професору Сеймуру Пейперту. У 60-х роках минулого століття він прийшов до висновку, що дитина розвивається , якщо має умови для креативної діяльності. Для розвитку абстрактного мислення необхідне середовище , яке дозволяє активно створювати продукти розумової діяльності і створювати нові абстрактні поняття. Таким середовищем може бути – комп’ютер. Для С.Пейперта комп’ютер – це, в першу чергу, засіб, який дає змогу зробити процес навчання природним, неформальним. На його думку, комп’ютер може змінити характер навчання – навчати не чомусь одному, навчання загалом – зробити більш цікавим та ефективним, а отримані знання – глибшими та загальніши.
С.Пейперт дав нам нову концепцію школи майбутнього, початковими моментами якої є природна зацікавленість дітей та засоби для задоволення цієї зацікавленості. С Пайперт не робить спроби перекласти на комп’ютер функції вчителя або підручника. Основна ідея – це мікросвіти, які є моделями реального світу, що з тим або іншим ступенем деталізації творить сама дитина. Якщо дитина є «зодчим власного інтелекту» (Ж.Піаже), то під рукою в неї повинно бути все необхідне для роботи.
Заняття дітей з комп’ютером складаються з чотирьох взаємопов’язаних компонентів:
1. Активне пізнання дітьми навколишнього світу.
2. Поетапне засвоєння все складніших ігрових способів і засобів розв’язання задач.
3. Зміна предметно-знакового середовища на екрані монітора.
4. Активне спілкування дитини з дорослими та іншими дітьми.
Мій загальний досвід показує, що учням притаманно не тільки дивитись і слухати, а й самим показувати та розповідати про свої досягнення та результати праці. Дуже важливо на цьому етапі виявити солідарність, похвалити за навіть незначні успіхи.
До уроків узагальнення та систематизації знань і способів діяльності я пропоную виконати творчі роботи: комп’ютерні презентації, колажі, листівки з цієї теми, про застосування набутих знань в інших галузях. Виконання творчих завдань вимагає використання учнями інформаційно-комунікаційних технологій, оволодіння проектно-дослідницькою діяльністю. Ці роботи представляються й захищаються перед учнями класу, колективно аналізуються та рецензуються результати виконання.
Такі види роботи розвивають творчі, пошукові, дослідницькі здібності учнів, зростає їх активність, вони набувають навичок, що можуть стати корисними в житті. Інформаційні технології створюють всі умови для самовираження учнів: ці творчі роботи можуть бути корисними та потрібними для інших. Подібна перспектива створює найсильнішу мотивацію для їх самостійної пізнавальної діяльності в групах або індивідуально.
Готуючись до уроків, керуюсь словами В.О.Сухомлинського: „Без захоплення та натхнення, без осмислення розумової праці як процесу пошуків та знахідок навчання перетворюються у зазубрювання; з нього випадає головна мета навчання — загальний розумовий розвиток, формування допитливого розуму, виховання ваги знань".
Вважаю, що сучасна модель навчання повинна ґрунтуватися на таких принципових положеннях:
- навчання повинно враховувати індивідуальні особливості того, хто навчається, відповідати його власним освітнім потребам та стимулювати зростання цих потреб;
- у процесі навчання слід спиратися на прагнення людини до саморозвитку і самовдосконалення (особистісно-розвивальний мотиваційний підхід);
- навчальний процес має відбуватися у діалоговому режимі (інтерактивне навчання).
Використовую у своїй роботі такі форми та методи навчання:
1) колективні, парні, групові та індивідуальні форми навчання;
2) проектну технологію;
3) метод проблемного викладу, дослідницький, елементи евристичної бесіди;
4) пізнавальні ігри, аналіз життєвих ситуацій, створення ситуації успіху;
5) нетрадиційні завдання узагальнюючого характеру: складання кросворда, тесту, навчальної програми;
Застосування сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі дає можливість використовувати в педагогічній практиці психолого-педагогічні розробки, які дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, реалізовують ідеї розвивального навчання. Можливості комп’ютерних технологій як інструмента людської діяльності і принципово нового засобу навчання призвело до появи нових методів та організаційних форм навчання та їх найбільш швидкого впровадження їх в начальний процес.
Основним завданням використання інформаційних технологій є розширення інтелектуальних можливостей людини. На сьогодні змінюється саме поняття навчання: засвоєння знань поступається вмінню використовувати інформацію, отримувати її за допомогою комп’ютера.
В якості робочого засобу комп’ютер застосовується вже давно і визнаний суспільством як необхідність. У сфері освіти комп’ютер займає міцні позиції. Ідея використовувати комп’ютери в навчанні дітей належить професору Сеймуру Пейперту. У 60-х роках минулого століття він прийшов до висновку, що дитина розвивається , якщо має умови для креативної діяльності. Для розвитку абстрактного мислення необхідне середовище , яке дозволяє активно створювати продукти розумової діяльності і створювати нові абстрактні поняття. Таким середовищем може бути – комп’ютер. Для С.Пейперта комп’ютер – це, в першу чергу, засіб, який дає змогу зробити процес навчання природним, неформальним. На його думку, комп’ютер може змінити характер навчання – навчати не чомусь одному, навчання загалом – зробити більш цікавим та ефективним, а отримані знання – глибшими та загальніши.
С.Пейперт дав нам нову концепцію школи майбутнього, початковими моментами якої є природна зацікавленість дітей та засоби для задоволення цієї зацікавленості. С Пайперт не робить спроби перекласти на комп’ютер функції вчителя або підручника. Основна ідея – це мікросвіти, які є моделями реального світу, що з тим або іншим ступенем деталізації творить сама дитина. Якщо дитина є «зодчим власного інтелекту» (Ж.Піаже), то під рукою в неї повинно бути все необхідне для роботи.
Заняття дітей з комп’ютером складаються з чотирьох взаємопов’язаних компонентів:
1. Активне пізнання дітьми навколишнього світу.
2. Поетапне засвоєння все складніших ігрових способів і засобів розв’язання задач.
3. Зміна предметно-знакового середовища на екрані монітора.
4. Активне спілкування дитини з дорослими та іншими дітьми.
Мій загальний досвід показує, що учням притаманно не тільки дивитись і слухати, а й самим показувати та розповідати про свої досягнення та результати праці. Дуже важливо на цьому етапі виявити солідарність, похвалити за навіть незначні успіхи.
До уроків узагальнення та систематизації знань і способів діяльності я пропоную виконати творчі роботи: комп’ютерні презентації, колажі, листівки з цієї теми, про застосування набутих знань в інших галузях. Виконання творчих завдань вимагає використання учнями інформаційно-комунікаційних технологій, оволодіння проектно-дослідницькою діяльністю. Ці роботи представляються й захищаються перед учнями класу, колективно аналізуються та рецензуються результати виконання.
Такі види роботи розвивають творчі, пошукові, дослідницькі здібності учнів, зростає їх активність, вони набувають навичок, що можуть стати корисними в житті. Інформаційні технології створюють всі умови для самовираження учнів: ці творчі роботи можуть бути корисними та потрібними для інших. Подібна перспектива створює найсильнішу мотивацію для їх самостійної пізнавальної діяльності в групах або індивідуально.
Готуючись до уроків, керуюсь словами В.О.Сухомлинського: „Без захоплення та натхнення, без осмислення розумової праці як процесу пошуків та знахідок навчання перетворюються у зазубрювання; з нього випадає головна мета навчання — загальний розумовий розвиток, формування допитливого розуму, виховання ваги знань".
Вважаю, що сучасна модель навчання повинна ґрунтуватися на таких принципових положеннях:
- навчання повинно враховувати індивідуальні особливості того, хто навчається, відповідати його власним освітнім потребам та стимулювати зростання цих потреб;
- у процесі навчання слід спиратися на прагнення людини до саморозвитку і самовдосконалення (особистісно-розвивальний мотиваційний підхід);
- навчальний процес має відбуватися у діалоговому режимі (інтерактивне навчання).
Використовую у своїй роботі такі форми та методи навчання:
1) колективні, парні, групові та індивідуальні форми навчання;
2) проектну технологію;
3) метод проблемного викладу, дослідницький, елементи евристичної бесіди;
4) пізнавальні ігри, аналіз життєвих ситуацій, створення ситуації успіху;
5) нетрадиційні завдання узагальнюючого характеру: складання кросворда, тесту, навчальної програми;
0 коментарі:
Дописати коментар